Альбіна ПОЗДНЯКОВА: «Поезія чи проза – це тільки правила гри»
http://www.litgazeta.com.ua/node/2964...
Альбіно, що для тебе первинніше – проза чи поезія?
Мені складно відповісти, бо це ніби різні виміри того самого явища. Я сприймаю письмо як щось цілісне, у мене теми плавно перетікають із віршів у прозу. Тобто між цими двома формами я не бачу чітких границь. Мені колись писалася римована проза, себто я називала її прозою, писала без розбивки на рядки, хоча вона мала чіткі віршовані розміри. Поезія чи проза – це тільки правила гри. А взагалі я, мабуть, більше пишу віршів, і починала з них, а моя проза дуже поетична і відчуттєва. Я ще не певна, що ця проза насправді є прозою, тим, чого читачі чекають від прози, тому трохи боюся оприлюднювати її. У мене лежать рукописи двох романів, які мені були чимось схожим на вправи на витривалість: тримали мене роками у певній темі, навчали розставляти акценти, допомагали, до речі, стрункіше і послідовніше вибудовувати подальші поетичні цикли. Робота над прозою – це щось цілком усвідомлене, навіть коли її частини пишуться натхненно, від емоційних сплесків. Велика проза, зрештою, як і поетична книга, потребує композиційного компонування, і добра книга має бути цілісною, а не просто сумою різнорідних фрагментів.
...
Розмовляла Наталя ПАСІЧНИК